посвідчення водія

Коханій дружини у спадок лишилась автівка, тому довелося вчитись їй. Ну, й я заразом уліз опісля: у день її успішного складання іспиту у мене відбулось перше практичне заняття /теорію самопідготував й успішно здав раніше/.

Отже, почалося у мене все з першого практичного заняття. Проте ні.

Почалося все з давно з колег на роботі, які вже були водіями й розповідали ті або інші оповідки. Проте ні.

Усе же все почалося з часів ВИШу, коли на 2 курсі я вирішив поменше перейматися іспитами, а побільше наполегливим навчанням, і на четвертому остаточно припинив нервувать, і на захист диплому йшов зі настроєм "зараз я вам таке покажу — ви ще такого не бачили, дуже здивуєтеся" /потім мій диплом іще переміг серед інших на факультеті/.

Отже, найперше потрібна впевненість, навіть самовпевненість, що, однак, ґрунтується на відповідальності, тобто на поміркованості й дотриманні техніки безпеки. Це вельми допомогло надалі, вбезпечивши під час ремонту хати та інших маніпуляцій технічними засобами.

Тоді, вже не потрібно, а просто "істарічєскі слажілась" за 20 років отримати чималий досвід із балачок зі водіями, що спричинив поверхове знання принципів як правил дорожнього руху, так і окремих безпечних і небезпечних дій на дорозі. Також особисто я прихильник знання нормативних документів, тому запам'ятовував окремі правила у вигляді цитати водіїв або зі статей чи подій.

І тут важлива мить: я випадково натрапив і прочитав ледь не всі твори Василя Єршов /між іншим, із Вовчанська/, про діяльність командира пасажирського повітряного судна, де було багато, дуже багато, про планування й інші вельми корисні речі, як-то, "обтікачі" — способи уникнення порушення норм шляхом використання інших норм.

Наступним кроком стало захоплення веломашиною, придбаною сину, на тлі поїздок на роботу під час каранавірусних локдаунів та кацапського наступу. Це дало перші відчуття перебування на проїжджій частині й взаємодію з іншими учасниками руху. А також як уміле водіння веломашини з дитинства, так і комп'ютерні ігри в автомобільні перегони, загалом створили відчуття вибору траєкторій руху.

Іще поміж цим за роки так сяк вивчив місто, і на транспорті, й коли автівкою возили, і веломашиною, і пішки теж — усе же трохи допомагає осягнути картину світу.

Потім дружина почала навчання першою й переповіла багацько особливостей як зі Правил, так і зі практики водіння, а також із невдалих спроб складання іспиту. Також на цій темі і вона, і колеги на роботі встигли обговорити чимало питань й наголосити на окремих важливих із них.

Ще я сам цілком прочитав Правила й склав іспит із теоретичної частини 21 травня. Проте планую повторно прочитати Правила й пройти всі питання іспиту.

І також я встиг дати багато порад коханій із місця штурмана, ґґґ, поки вона між невдалими спробами тренувалася на нашій слобідці.

От таким я прийшов до практичних занять: жодного разу не сидівши за кермом, проте зі чималою кількістю теоретичних знань.

Практичне навчання замовив в Індікар, бо поряд на слобідці й відгуки пристойні. Розглядав іще Навігатор, та в них порядок оплати не вдовольнив. Інструктор Владислав Давичдчук на першу зустріч, що відбулась 8 червня після успішного складання іспиту коханою дружиною, виділив лише 1 годину, протягом якої розповів основи налаштування під себе автівки, органи керування, основи початку руху, потім завіз на саморобний автодром на недобудованій вул. Медова, де я проїхав мої перші тисячу триста метрів — половину з гори на другій, здається, передачі, розворот і назад другу половину вгору теж на другій. Проїхав перші 1.3 км.

Наступне заняття було вже дві години, й почалося того, що мене знову за везли на автодром, де я вже вчився починати рух систематично правильно, плавко зупинятися, потім рушати вгору, трохи погрався зчепленням під гору теж, і см повернувся звіти на Севастопольський майдан. Як виявилося, кермувати я вмію гаразд і це мені подобається, а от педальки стали для мене "відкриттям" через чутливість, що я її не очікував, бо не було чого чекать, ги. Тому "смикав" і "кидав" зчеплення, забував увімкнути першу передачу, газував до 6 тищ на нейтралці й першій передачі та різко спинявся. Цього же дня пізніше я показав коханій цей автодром, де вона теж починала навчання, проте так далеко по недобудованій вул. Медова не заїжджала, й розворот під гору схвалила — вправа цікава. Проїхав 15 км, разом 16.3 км.

Також після отримання коханою посвідчення водія посеред тижня кохана відвезла мене на невеличке тренування на той автодром, бо оскільки заняття відбувалися раз на тиждень, я боявся забути як педалі натискать, ги. Проїхав 3 км, разом 19.3 км.

На третій зустрічі інструктор знову завіз мене на автодром, але тепер у парку Супутник біля залізниці, де я спершу нарізав кола, потім вчився розвертатися в обмеженому просторі, тоді робити "змійку" передом, потім заднім ходом, також він тренував мене спинятися й починати рух, зі чим я все ще плутався, й зрештою виїхав звідти й покатався вулицями. На автодромі заглох раз чи два, не впоравшись зі зчепленням, на вулицях теж раз, проте поряд автівок не було, то ж минулося. Щонайменше раз, або й два інструктор "підхопив" зчеплення і гальма через мою неуважність, і щонайменше один зі цих разів стався на вулиці. Це відбувається також внаслідок повільного перенесення ноги зі гальма на газ. На цьому занятті я вже помітив звичайні для учнів та моєї коханої помилки, як-то, недалекий погляд, замість слідування майбутньою тракєкторією, вирівнювання по дзеркалах, забуваючи про погляд уперед, відволікання уваги на педалі при повороті, що призводило до втрати траєкторії через запізнення й повільність обертання керма. Наразі лишилась недосконала робота зі зчепленням — все же пускаю його різко і рано при перемиканні швидкостей, отримуючи ривок автівки, проте рушання зі газом виконую належним чином значно частіше, також привчився плавко гальмувати. Проїхав 15 км, разом 34.3 км.

Четверте заняття й 6 година за кермом. Об'їхав усю Чоколівку. Проїхав 16 км, разом 50.3 км.

1) неправильно налаштовував дзеркала, проґавив сліпу зону праворуч;

2) зупинився переналаштувати дзеркала;

3) заклопотався педалями й пішоходами, забув викрутити кермо на поворот — гальмування інструктором;

4) повернув на зустрічну смугу;

5) не помітив ями завчасно, тому кружляв між ними на третій передачі;

6) задивився на дорожню обстановку в дзеркалах і не втримав траєкторію на вигині дорога і мало не зачепив бордюр — кермування інструктором;

7) недостатньо розігнався на підйомі й зарано перемкнув на вищу передачу, тому автівка не раягувала на газ;

8) переплутав напрямки, тому пізно перестроювався і гальмував перед поворотом;

9) при розвороті спершу пізно й повільно починав, потім задивився праворуч і не слідкував за траєкторією вирівнювання ліворуч;

10) підсуваючись перед затором, заплутався у педалях і заглох;

11) кинув зчеплення при русі назад — підхопив інструктор, на щастя, гальма я тримав сам, а перед тим, виконуючи зупинку ліворуч за автівкою, не відслідкував рух заднього лівого колеса й габаритів авта у повороті довкола перешкоди.

Важче їхати було через жвавіший рух транспорту, бо попередні заняття відбувалися у вихідні дні ще й спокійніший час. Попередні помилки помалу зникають, натомість виникають нові. Педалями працює поки незадовільно, уваги на кермування, оцінку дорожньої обстановки спереду та дзеркала заднього виду не вистачає ані трохи. Інструктор каже, все ще надто різко луплю гальма, а це тому що лишаю малу дистанцію для втілення рішення. На цьому занятті перемикав переді вгору зарано, рухаючись на підйом, тому натискання педалі газу не розганяло автівку. Натомість, їдучі зі схилу, розганявся до перевищення швидкості, тримаючи педаль газу без змін. Також їхав зашвидко в зонах обмеження швидкості.

Нарешті кохана відвезла на автодром "для початківців", де повторив навички змійки вперед і заднім рухом, розвороту в обмеженому просторі й рушань. Кохана теж дізналась там багато нового, зокрема побачили її інструктора, який їй це місце під час її навчання не показав, ги.

Зрозумів, чому не встигаю дивитись знаки. Не через поспіх, нє. Тому що їх забагато. На звичайному перехресті може бути лише в одному напрямку 3 знаки, а разом і понад 12, і навіть по пів секунди на кожен, то 6, а якщо й по секунді на напрямок, то все одно 4 секунди часу.

На п'ятому занятті й 7 і 8 годинах навчання інструктор завіз на Кільцеву, проте було не лячно, адже там ремонт й тимчасове обмеження швидкості, ги. Звідти заїхали на південну Борщагівку, проїхав уздовж трамваю зі купою нерегульованих пішохідних переходів, іще без них люди бігали. Звідти заїхали на відрадний відпрацювати паралельне паркування заднім ходом, і назад на район звичним шляхом. Дорогою поспішав рушати, тоді двічі заглох, бо зарізко відпускав зчеплення й запізно переносив ногу на газ. Також двічі заглох після різкого гальмування й зупинки. Наприкінці також зупинився на стоянці під 45°. За 100 хвилин руху накатав 30.6 км, а ще 1.3 км на автівці коханої у переддень — разом 82.2 км.

Оскільки знову забував за стоянкове гальмо, потрібно все же дотримуватися чіткого чек-ліста, який чомусь жоден інструктор не називає. За досвідом моїх помилок він такий: пристібнутись, налаштувати спинку, налаштувати висоту, налаштувати відстань, налаштувати кермо, ввімкнути запалення, налаштувати дзеркала, перевірити стоянкове гальмо, перевірити нейтральну передачу, завести двигун і саме тут обов'язково перевірити прилади, а вже потім натиснути педаль гальм і одразу зняти стоянкове, тоді зчеплення й 1 передача. Також після стоянки обов'язково перевірити прилади перед рухом.

Шосте заняття й 9 година навчання. Виїхав заднім ходом зі стоянки, проте наприкінці заплутався в дзеркалах з орієнтирами, потім зробив "змійку" у справжніх умовах через криво поставлену автівку. Поїздив прямими широкими вулицями, зате згори й угору, що цікаво гальмуванням двигуном і газуванням, бо не тягне. Двічі повертав праворуч під табличку зеленої стрілки й обидва рази забував усіх пропустити. Все ще поспішаю, тому перевищую безпечну швидкість при лівих поворотах на перехресті й розворотах, а також обираю закруту траєкторію, підрізаючи смугу руху ліворуч, а також не обираю першу передачу, де є ймовірність зупинки, намагаючись проскочити на другій, іще й зі газом. Усе ще забуваю натиснути зчеплення при різкому гальмуванні, навіть на малій швидкості, де ніби мав бути готовий до цього, тому інструктор втручався. Зате вже бігаю очима по дзеркалах і ніби почав зважати на знаки, та ще далеко не на всі. Кілька разів проґавив покажчик повороту, кілька разів дзеркало при правому повороті.  Побував на Протасовому ярі. Хвилин за 50 руху подолав 19.2 км, разом 101.4 км.

1) заплутався у дзеркалах при русі заднім ходом;

2) не пропустив автівку ліворуч при русі під табличку зеленої стрілки;

3) не пропустив автівку ліворуч при русі під табличку зеленої стрілки;

4) забув увімкнути передачу при перетині перехрестя з головною дорогою;

5) завчасно не обрав першу передачу при виїзді на головну дорогу;

6) не обрав безпечну швидкість при лівому повороті через що не запобіг аварійній ситуації з порушником праворуч /втручання інструктора/;

7) повільно зреягував на аварійну ситуацію, також забув натиснути зчеплення /втручання інструктора/.

Наступного дня покатав дружину зі собачками довкола хати. Виявилось, що недарма радив їм їхати нашою слобідкою на першій передачі, бо сам їхав на другій і постійно на межі зупинки двигуна через гальмування перед яма́ми. Потрібно більше уваги зчепленню, більше! Проїхав 2.2 км, разом 103.6 км.

І ще наступнішого дня також трохи поїздив нашим хутором під час суцільного вимкнення електрики на районі у цілковитій темряві. Примудрився вдало протиснутися поміж наставлених у подвір'ях автівок при виїзді на вулицю, пропустити всіх пішоходів, деяких з яких не помітив учасно, проте замала швидкість першої передачі допомогла — деякі навіть дякували, ги. Продовжую наполегливо чавити газ у поворотах, особливо лівих... і покажчик повороту іноді забуваю вмикать. Проїхав 4.7 км, разом 108.3 км.

Через день дружина вирішила поїздити ще трохи автодромом — позаїжджати у всілякі гаражі, то я теж зробив змійку заднім ходом і заїхав у гараж. Дочка ж уперше проїхалась за кермом — метрів зі 10, ги, та впоралася добре.

І наступного дня я покатався вулиця слобідки, але чомусь вирішив закінчити завчасно — перехвилювавсь, ги, бо знову в суцільній темряві, ще й яма́ми. Трохи поплутав педальки гальма і газу, не до кінця натискав і відпускав зчеплення, через що притомилась ніжка, зате гарно виїхав зі глибокої ями, в якій випадково став. Проїхав 5.6 км, разом 113.9 км.

На сьомому занятті й 10 та 11 годині навчання спершу забув налаштувати дзеркала перед початком руху, кілька хвилин чекав на інструктора без ключів від автівки. Потім перед початком руху не ввімкнув покажчик повороту. При виїзді зі заправки заплутався в дзеркалах і перешкодах, тому інструктор мусив утрутитись і підстрахувати. Протягом маршруту тричі заглох, бо зарізко рушав з усім струменем, а також зі тролем, бо кидав зчеплення. При правому повороті злякався перешкоди у смузі, на яку виїхав і вмикаючи покажчик повороту й перемикаючи передачу забув вирівняти кермо — в'їхав у бордюр, проте інструктор своєчасно втрутився гальмами і зчепленням теж. При розвороті, переконавшись у безпеці маневру, не відслідкував траєкторію і газував при виконанні, що робити не слід. На підйомі переплутав і ввімкнув четверту передачу замість другою — помітив аж коли переходив зі "другої" на третю, інструктор теж проґавив, ги. Усе ще не завжди дивлюся у праве дзеркало перед маневрами, а крім того при об'їзді перешкоди надто швидко повертаюсь у свою смугу, через що зовсім не встигаю ввімкнути покажчик і подивитись у те таки праве дзеркало. Проїхав 39.6 км, разом 153.5 км. Побував у Голосієві.

У проміжку трохи відпрацював роботу зі зчепленням, проте складність у стресі — тоді я все ще щось та й забуду. Проїхав зайвий кілометр, разом 139.5 км. А коли все спокійно, то й помилок нема. Дочка проїхала вже свій перший кілометр, ги. Зі розвором!

На восьмому занятті й 12 і 13 годинах навчання знову поїхав подалі з району — на Дорогожичі й Лук'янівку. Потім крутились районом, навіть заїхали на нашу слобідку. Проїхав загалом непогано, зі зчеплення було ліпше, проте до досконалості ще далеко. Пізно помітив яму на великій дорозі — трапляється, проте потрібно все же бути готовим. Натомість на малій вулиці обережно проїхав першу яму, а другу вважав малою, що опиниться між колесами — не вгадав, втручання інструктора — чітко в неї влучив. Краще пригальмовувати таки. Усе же газую у поворотах, що шкідлива звичка — борюсь. Іноді забував за праве дзеркало, іноді запізно вмикав покажчик повороту. Непогано відслідковував перешкоди, небезпеки, гарно перестроювався, багато пропускав тих, кого не варто було, зате безпечно, добре двічі став паралельно, і ще двічі став у "гараж" на автодромі. Крім виїзду зі заправки на Севастопольському майдані — все ще вельми складно мені. Здається, я знаю, чому газую у поворотах — боюся втратити швидкість, а я же начитався Єршова, і це же найгірше на літаку коли, а я же не на літаку, тому от, а крім того, просто не знаю куди подіти праву ногу — на гальмо чавити чи на газ, ґґґ. Проїхав 34.8 км км, разом 189.3 км.

Поки інструктор на лікарняному, покатав кохану зі псицями чорними-чорними вулицями чорного чорного району, ґґґ. У темряві спершу при повороті задивився на автівки, тому мало не наїхав на пішохода на переході, згодом іншого не побачив у сліпій зоні передньої стійки. Багато пропускав — кохана аж сварилася шо довго, та я стояв на безпеці непохитно! Кілька разів наплутав педальки, раз мало не в'їхав у бордюр /там і кохана хибила — якесь місце дивне/, усе ще різко відпускаю зчеплення, проте на підйомі так-сяк рушаў. Проїхали 10.6 км., разом 199.9 км.

Поки інструктор хворіє, взяв сина за штурмана й покатав районом. Ну, таке... спершу забув увімкнути запис маршруту, тому різко зупинився — криво, а поки намагався заднім ходом вирівнятися, створював усім перешкоду. Потім не пускали перестроїтись, то їхав краєчком маршрутної смуги. На непрацюючому світлофорі чемно всіх попускав при лівому повороті, мені же бібікали й об'їжджали по пішохідному переходу. Розвернувся на вулиці у три прийоми не надто впевнено й красиво. Пропускаючи зустрічного на вузькій вулиці знову зарізко зупинився й забув натиснути зчеплення, тому заглох. Потім іще вирішив випередити автобус, а перед ним моршрутка... і ледь уліз за нею перед суцільною світлофору. Зі зчепленням ніби краще, проте гальмо іноді тицяю сильно різко. У цілому добре проїхав 8.1 км, разом 208 км.

На дев'ятому занятті й 14 і 15 годинах навчання впевнено кермував! Спершу вперше нормально виїхав зі заправки на Севастопольському майдані: озираючись назад, потім по дзеркалах заднього виду. Протягом поїздки упевнено й непогано перестроювався, хоча один раз інструктор збентежився, бо я завчасно притиснувся до розмітки, а другий раз уліз перед автівкою, котра натомість випередила мене по маршрутній смузі. Проте двічі заглох — раз поспішав, а другий раз був неуважний, проте обидва рази не створив нікому перешкод. У поворотах майже не тисну газ. Трохи забував покажчики повороту. Раз забув передачу, інші два рази ввімкнув четверту замість другої. Став паралельно, під 45° /радше 75°/ і перпендикулярно у гараж добре, проте зі підказками, бо призабув. Іноді проґавлював знаки. Крім тих, що за кронами молодих дерев і які видно хіба пішоходу, і то потрібно дещо відхилити гілля. Зі зчеплення все ще не ідеально, та я намагаюсь. Проїхав 38 км, разом 246 км.

На десятому занятті й 16 і 17 годинах навчання інструктор нарешті похвалив мене! Він сказав "уже непогано виходить", ги. Хоча недоліки все ще є, авжеж є. Раз заглох, бо через недотискання педалі зчеплення до кінця, відпускав її занадто сильно, і проскочив точку утримання. Другий раз поспіхом увімкнув третю передачу замість першої. Ще кілька разів, зокрема на підйомі, відпускав педаль зчеплення недостатньо плавно, через що автівка смикалася. Також випадково ввімкнув четверту передачу замість другої, однак швидко виявив помилку. Натомість кілька разів забував перейти на першу при майже зупинці, й рятувала лише підказка інструктора. Кілька разів забув ввімкнути покажчик повороту, часто забував дивитись у праве дзеркала при поворотах. Більш-менше непогано запинився на стоянку, зокрема й заїхав у "гараж" на стоянці. Кілька разів перевищив швидкість, бо замислився. А напередодні звозив кохану зі собаками на ринок по харчі для них. Проїхав 36.6 км, разом 282.6 км.

Тепер уже й діти почали водити. Перша Марго, Марка згодом таки всадили за кермо теж. Наразі переважно прямо й перше знайомство зі педалями й кермом. Уже час саджати дрочити ті таки педалі й важіль коробки передач, бо досвіду же нема. Потім і кермо крутити навчально. Я теж зайвий кілометр-другий проїхав автодромом, зокрема кілька разів заїхав у "гараж", ги, разом 284.6 км.

Поки нема занять, тренуюсь на районі поїздками до крамниці. Іноді забуваю покажчики повороту, іноді праве дзеркало, іноді плутаю передачі, забуваю забрати ногу зі зчеплення,  вимкнути стоянкове гальмо, проґавив табличку на світлофорі — стояв тупив. Перестроююсь непогано, також паркуюсь перпендикулярно передом. Варто системно попрацювати кермом, бо кручу аби як. Проїхав зайвих 5.8 км, разом 291.4 км.

На десятому занятті й 18 і 19 годині поїхали на Академмістечко й повернулися, також трохи покружляли районом. Більшу частину маршруту їхали по великих дорогах, час від часу перестроюючись. А під час кружляння районом інструктор утрутився, бо пішохід опинився чітко за моєю лівою стійкою. Також раз зарізко дьорнув зчеплення без газу, тому заглох. не створивши перешкоди. Потім завжди газував, ги. Терпляче не дочекався проходу пішоходів перед переходом. При зупинці ліворуч не подивився у дзеркало, тому став задалеко від бордюру, а при зупинці праворуч заднім ходом забув учасно вирівняти кермо й мало не проскочив траєкторію. Часто їхав надто повільно для вибраної передачі. Кілька разів проґавив знаки, кілька разів покажчик повороту, кілька разів праве дзеркало. В цілому добре. Проїхав 42 км, разом 343.4 км.

А по обіді, коли поїхали в кіно, довелося звідти везти родину домів, бо кохану збентежила складність розв'язок і кількість автівок при перестроюванні на в'їзді до торгівельного центру.  При виїзді зі стоянки знову заглох, бо знову не дав завчасно газу. Згодом на Кільцевій дорозі небезпечно змістився зі смуги, бо задивився у дзеркало. Звичайно на підйому обирав зависоку передачу. Додатково проїхав 12.1 км, разом 355.5 км.

Продовжую навчатись у поїздках до новусу: Севастопольський майдан, стоянка, лівий поворот дорогою назад, мала бути злива, однак скінчилась. Перестроююсь добре, та, здається, забув продублювати покажчик повороту. Не заглох, хоча раз майже вдалося, ги. Зрозумів, чому глохну: бо на точці утримання не даю автівці розігнатися бодай трохи й продовжую відпускати  педаль зчеплення, а їй таки важко — тож або варто дати їй час розігнатися, або дати газу. Проїхав додатково 3 км, разом 358.5 км.

На одинадцятому занятті й 20 і 21 годині навчання поїхали прокладеним мною самостійно маршрутом: зі Севастопольського майдану по Повітряних сил і Чорновола на Набережну, тоді розвернулися через Поштовий майдан і Європейський, знову Набережною на Оболонь, там покрутились різними перехрестями зі круговим рухом і через Лугову і Вербову на Кирилівську, звідки по Подільському узвозу на Лук'янівку і далі майже по Трамвайчику до цирку, звідки через Жилянську, Липківського і Повітряних сил на Севастопольський майдан.

Спершу невдало перелаштовувався, бо не пропустив сміттєвіз, що поспішав, і опинився на повороті на Чоколівський, тому довелося об'їхати по Єреванський і Воробйова. Уже тут двічі заглох, бо різко відпускав зчеплення, а газ не натискав — далі був уважніший. В кінці Глибочицької заплутався у передачах, тому двічі заглох на другій. І ще раз заглох на Європейському майдані, бо знову забув за газ, через що пропустив світлофор. При розвороті не дочекався пропуску всіх автівок на головній. На набережній розігнався майже до 80, і головне, що ввімкнув п'яту передачу, проте ненадовго, бо майже не помітив знак обмеження швидкості перед ремонтними роботами. Потім іще раз проїхав на четвертій передачі, й наприкінці набережної недостатньо уповільнися, тому зненацька опинився на смузі заїзду на Північний міст. тут інструктор сказав "нє, нафіґ-нафіґ ту Троєшку", ввімкнув аварійку й сказав здати назад і повернутися туди, де були, тож зрештою продовжили рух по маршруту на Оболонь. Там я заплутався у власному маршруті, бо не підглядав у слухавку, тому зробив зайвий розворот на перехресті з круговим рухом /з'їхав на третій з'їзд, ги/, однак вийшло все одно цікаво. Трохи місцеві попідрізали нас, трохи посигналили, раз інструктор навіть ударив гальма, однак зрештою обійшлося. Зрештою виїхав на Лугову, повернув на Вербову, на якій не помітив діями, а лиш очима, знак Stop, і дістався Кирилівської. Часто не помічав табличку зеленої стрілки на світлофорі й не займав праву смугу виключно через підказки інструктора, й так само проґавив секцію на світлофорі. При зупинці в'їхав у бордюр заднім колесом — малувато було місця, проте дуже хтілось нарешті стати, ги. Виїхав гаразд, непогано проїхав по трамвайним коліям і піднявся по Липківського теж незле. Через аварію на Севастопольському майдані спізнились на 2 хвилини. І не скорочував би маршрут, бо ще був план трішки проїхати нашою слобідкою, якби на початку перелаштувався належним чином на Севастопольському майдані, не заглох і не пропустив світлофор на Європейському майдані, тримаючись правого краю, не в'їхав на заїзд Північного мосту, не заплутався у маршруті на Оболоні, на чому теж утратив кілька хвилин. Проїхав 41.3 км, разом 399.8 км.

У проміжках продовжую час від часу кататись районом, переважно до крамниці. Виходить добре, перестроювання добре, став заднім ходом з-під 45° добре, ліворуч повернув добре на світлофорі. Проїхав 3.8 км, разом 404.6 км.

На дванадцятому занятті й 22 і 23 годинах навчання попросив інструктора з'їздити в район ТСЦ МВС 8041. Проїхав заразом через Гарматну, Берестейську й Святошинський майдан. Протягом маршруту трохи забував про дзеркала, добре пам'ятав про покажчики повороту, проґавив кілька знаків руху, інші місцеві підказав інструктор, і двічі заглох — двічі рушав, певно, з ямки, без газу, ну, й от. Інструктор наказав надалі рушати зі газом. Як я замовляв, він непогано покрутив мене районом розворотами й лівими поворотами, також принагідно заїхали на геть криву території самого ТСЦ, де я влаштував аварійну ситуацію зі втручанням інструктора, бо вчасно не помітив і запізно зреягував на перешкоду праворуч. Ще я забував про перешкоду праворуч на нерегульованому перехресті без пріоритетів, і вперто забував перевірити праву смугу при з'їзді з кругового руху з лівих смуг. Та загалом все непогано. Проїхав 35.8 км, разом 440.4 км.

Добре, що вже напрацював звичку записувати маршрути, бо в незнайомій місцині потім згадати по яких вулицях крутились — неможливо зовсім. А останній раз просто катались по вулиці туди-сюди кілька разів, що це забувається майже одразу.

На тринадцятому занятті й 24 і 25 годинах навчання поросив інструктора показати маршрути ТСЦ МВС 3246. Спершу геть забув налаштувати бічні дзеркала, через що мусив стати, проте все виправив гарно. Потім на кільцевій неправильно визначив своє положення серед смуг і намагався підрізати автівку ззаду ліворуч, бо не перевірив її у дзеркалі заднього виду, та інструктор не дозволив шляхом втручання. На самих маршрутах ТСЦ упорався загалом непогано, ну, й через Південну Борщагівку й Відрадний повернулися назад. Дорогою постійно забував ввімкнути першу передачу для початку руху, бо завжди ставлю нейтраль і забираю руку зі важелю, зате жодного разу не заглох, бо підтискав педаль газу. Трішки забував дзеркала, дуже рідко покажчики повороту. Раз не помітив пішоходку, яка вже вийшла на проїжджу частину зустрічного руху на переході. Двічі став перпендикулярно заднім рухом: раз у гараж — спершу трохи задалеко заїхав, вдруге ніби змійкою і під 45°, то маневрував заблизько від автівки ліворуч, бо не перевірив дзеркало заднього виду. Іноді повільно рушаю, тому не встигаю "проскочити" на поворотах і перехрестях. Проїхав 35.6 км, разом 476 км.

На цьому вирішив "переїхати" на лівий берег у район ТСЦ МВС 8049. Владислав пообіцяв написати на мене звіт, а автошкола призначила інструктора на районі Олега Михайленка. Загалом Владислав показав себе вельми ненав'язливим інструктором, який, однак, завжди звертає увагу на ті або інші дрібниці, ставить якісь перевірочні питання, проте не нехтує зауважити очевидні помилки й дає помічні поради або пояснення. У керування автівкою він утручався вкрай рідко, проте завжди завчасно, бо аварійні випадки траплялись, і я реягував на них повільніше за нього.

На чотирнадцятому занятті й 26 і 27 годинах навчання розпочав їзду в районі ТСЦ МВС 8049 з інструктором Олегом. На перший погляд, Олег ретельний інструктор: спершу оцінив мої навички, щоби зрозуміти зі чим стикнувся, потім ретельно нотував мої звички й особливості, що впливають на дрібниці зокрема на зупинку заднім ходом, наперед малював схеми й давав до них докладні пояснення щодо особливостей виконання маневрів у певних місцях району їзди. Попри те, що говорить московською, він висловлював повагу до державної мови й намагався призвичаїтися хоча би її термінології у галузі водіння.

Інструктор прискіпливо пояснював "правила їзди по екзаменаційних маршрутах", проте ніяк не вимагав дотримуватися його настанов, залишаючи рішення на іспиті на мене, що вельми тішить, бо не люблю коли мене обмежують у моїх власних рішеннях. Він має дещо консервативну позицію, що підкріплена аргументами. Наприклад, від нього я дізнався термін "швидкість навчальної їзди" у 40 км/год, хоча він чесно сказав, що нормативний документ щодо цього не назве. Також показав екзаменаційний лист, як мені здалося, дещо застарілого зразка, натомість похвалив мене за вивчення чинного законодавства. На мої питання щодо суперечливих випадків, пропозицій виконувати якісь дії дещо інакше або обґрунтовано відмовляти екзаменатору, спроб оголосити про свої дії екзаменатору тощо, наводив аргументовані заперечення або погоджувався, що то справа смаку й бажаної кількості спроб складання іспиту. На першому виїзді проїхав основними вулицями й перехрестями, тому відкрив багато нового. Дивні непаралельні перехрестя, закриті виїзди на перпендикулярну дорогу, небачені траєкторії руху по дорозі з ямками і без, ну, й перетин трамвайних колій у довільних напрямках. У підсумку вважаю, що хто не їздив у районі ТСЦ МВС 8049, той не вміє водити, ги.

Оскільки автівка дещо відрізнялася, то вперто глох, загалом 3-4 рази. Переважно при початку руху, однак раз випадково ввімкнув другу передачу замість нейтралі. Траєкторії тримав непогані, швидкісний режим переважно теж, знаки помічав, а особливості вулиць розповідав інструктор. Також кілька разів зупинявся заднім ходом — упорався гаразд. Двічі забув увімкнути першу передачу при початку руху, раз забув зняти стоянкове гальмо, на початку забув налаштувати дзеркало заднього виду, кілька разів забув подивитися у дзеркала перед маневрами, кілька разів переплутав покажчики поворотів. Проїхав 26.8 км, разом 502.8 км.

На п'ятнадцятому занятті й 28 і 29 годинах навчання продовжив їздити в районі ТСЦ МВС 8049. Проїхав уже відомі мені частини, потім інструктор показав нові частини й нові вправи на вже відомих частинах.

І він ствердив, що вважає, що деякі екзаменатори "валять", особливо новачків: даються їм складні вправи, що вимагають доброго знання законодавства і вміння керувати автівкою. Однак найсильніше його розлютив непрофесіоналізм екзаменатора, який відмовився чітко пояснити кандидату у водії як на автівці СЦ вмикається задня передача. Тобто, я розумію, вся його прискіпливість і ретельність у підготовки учнів має підґрунтям обґрунтована ненависть до екзаменаторів, ги.

Знову докладно пояснював різноманітні вправи з іспиту й особливості їх виконання, перевіряв точність їх виконання з мого боку, а також загальну "красу" мого стилю водіння — не нарікає, вважає прийнятним для учня. Муштрував мене, коротко. Проте в кінці заняття запитав подальші побажання, бо може мені вже набридає, адже в цілому мені вже все показав, та й вулиць там справді 4... однак поворотів і розворотів вистачає, трамваї ці, знову ж, ги. Тому я сказав, що ще на заняття тут точно буде навчання, а там уже подивлюся. Проїхав 28.3 км, разом 531.1 км.

А якби я від початку записував усі навчальні поїздки по GPS у gpx, то це виглядало би так, ги. Однак я все одно збираю історичний файл по моєму навчанню — він по-своєму гарний.

На шістнадцятому занятті й 30 і 31 годинах навчання продовжив кататися вулицями маршрутів ТСЦ МВС 8049. Показати ще всіляке цікаве, ги. Проте на початку покружляв Дарницьким майданом — варто повторити, ги. Забував дивитись у дзеркала, забував покажчики повороту, плутав передачі, дещо неохайно вибирав траєкторії деяких поворотів і глох. Проте зрозумів, що глохну тоді, коли добре зчеплення таки з'єднується, а рушію важко... тому варто прикриватись газом майже завжди. Проте загалом непогано. Думаю проїхати ще 2 години занять і готуватися до внутрішнього іспиту. Як раз ще більше покатаюсь Дарницьким майданом і ще раз уважно продивлюся знаки на вулицях маршрутів.

Напередодні як раз проїхав на автівці дружини, зчеплення на якій виявилось значно м'якішим у роботі й натяку на зупинки роботи рушія не було зовсім. Натомість автівка іноді з незрозумілих причин задирає оберти. Начальник на роботі підказав, що все же це дуже схоже на те, що диск зчеплення спрацювався й погано тримає те саме зчеплення. Оскільки ми нарешті помили автівці рушій, то саме час пхатися на СТО для діягностики й профілактики.

Проїхав 3.1 км і на занятті ще 24 км, разом 558.5 км.

На сімнадцятому занятті й 32 і 33 годинах навчання інструктор дав останні настанови щодо вулиць ТСЦ МВС 8049. Проте спершу я на чималий підйом, потім показав йому, що я все вмію гаразд. Принагідно попросив ліве паркування у складному місці, й спершу кілька разів глох при русі заднім ходом через якісь ямки, а далі ще й не вліз заднім колесом, то довелося трохи підрівнюватись рухом уперед, проте упорався. Потім повиконував ліві повороти й розвороти, й подався покататись довкола Дарницького майдану. Плідно покатався через вимушену двотижневу перерву. І мене допустили до внутрішнього іспиту школи. Проїхав 23.1 км, разом 581.6 км.

У переддень внутрішнього іспиту з'їздив до Новусу на відстань 3.8 км, то ж разом стало 585.4 км.

А вранці перед іспитом з'їздив на ринок по харч для киць, під час чого я спершу намагався їхати на червоне, бо вигадав додаткову табличку біля світлофора, потім, виконавши зупинку, заглох, бо забув поставити нейтральну передачу, далі неуважно слухав команди коханої дружини й учасно не ввімкнув покажчик і не пропустив поліцейську автівку позаду /хоча вони не нарікали/, а згодом іще й намагався рушити з увімкненим стоянковим гальмом.

Внутрішній іспит став вісімнадцятим заняттям та 34 годиною навчання. Бо іспит я не склав зі 7 помилками + зупинка роботи двигуна причепом, ги. Імітацію іспиту по вільному маршруту влаштував старший інструктор Володимир Глінський — хитрий страшенно, сподобався. Я хоч і відгавкувся, проте помилка не сприяли моєму аўторитету, ги. Спершу я перевищив "навчальну швидкість 40 км/год" обганяючи автобус, щоби повернути здійснити поворот перед ним, а варто було його пропустити — швидкий виявився. Потім не обравши місце для зупинки через об'єктивні обставини забув своєчасно вимкнути покажчик повороту. Далі неуважно слухав команди екзаменатора і здійсним розворот не в тому місці. Потім здійснив чудову зупинку заднім ходом біля воріт, що є виїздом зі прилеглої території, зупинивши роботу двигуна, бо не ввімкнув нейтральну передачу. Рушивши далі, поквапився і вибрав неправильно стратегію лівого повороту, тому намагався їхати на червоне до зауваження, а згодом, дочекавшись зеленого, вчасно не помітив перешкоду праворуч, через що різко загальмував. Потім добре їхав до лівого повороту головної, де також різко гальмував, бо запізно помітив швидшу допомогу з блимавками. Розворот за командою почав виконувати добре, а потім зробив все геть неправильно, не доїхавши до перехрестя. Пізніше не розпізнав перехрестя, тому продовжив даремно виконувати знак обмеження швидкості 20 км/год. Наступну команду екзаменатор також виконав зі помилкою, бо дотримувався знаку обмеження швидкості 40 км/год, забувши, що вже проїхав перехрестя, і максимальна дозволена швидкість становить 50 км/год. На прохання виконати зупинку став напроти суцільної лінії, хоча до неї було менше 3 м. Покажчики повороту вмикав часті, але й часто даремно, бо не було де виконати зупинки зокрема, або вводив в оману інших учасників руху. Один раз мало не забув увімкнути — майже перед перехрестя ткнув, а двічі-тричі не показав ними маневри у межах смуги. Іще раз різко гальмував, бо завчасно не помітив ані пішохода, ані автівку, що стоїть перед пішохідним переходом. Не знаю, які помилки з цих помилок зарахували в офіційні 7 штук, ги. І при виконанні зупинок крім всього не варто забувати про існування зупинок громадського транспорту. Проїхав 8.6 км, разом 594 км.

Увечері ще раз поїхав по воду подвір'ями — було цікаво і ніби не припустився помилок. Проїхав іще 2.4 км, разом 596.6 км.

На дев'ятнадцятому занятті й 35 і 36 годинах навчання інструктор провів роботу над помилками і я повторно проїхав кількома екзаменаційними маршрутами, один вибравши навмання. Загалом добре, продивився свої помилки при виконанні зупинок — може одна з них не була помилкою навіть, проте потрібно бути уважним також і щодо доведення правильності власних дій, ба й щодо максимальної швидкості по знаку обмеження також спершу сказав правильно, а потім виправився помилково. Виконав декілька розворотів, декілька лівих поворотів, декілька зупинок — загалом добре. Натомість знову став на зелене світло пропускати пішоходів, що зненацька вирішили перебігати дорогу, також крутнув кермо раніше, ніж перевірив праве дзеркало й мало не влаштував аварію. І ще не помітив пішоходку, через що вельми різко загальмував. Іще кілька разів забував подивитись у дзеркала й кілька разів запізно вмикав покажчики повороту, а один раз запізно вимкнув. Проїхав 23.4 км, разом 620 км.

На двадцятому занятті й 37 і 38 годинах навчання знову їздив екзаменаційними маршрутами, також одним вибраними навмання. Проїхав значно краще, проте все одно припустився 4 помилок: раз заглох, створивши перешкоду для руху, раз став біля зупинки й двічі запізно увімкнув покажчика повороту, а на додачу іще й двічі різко загальмував. Їхав ліпше, бо уважніше, й швидкість обрав повільнішу, а також повторював вголос команди. А от щойно опісля почав відволікатися, то проґавив світлофор, пішоходів і покажчик повороту теж. Та в цілому покращую навички. Проїхав 24.8 км, разом 644.8 км.

На тринадцятому занятті, що відбулось на 33 День Незалежності України, й 39 і 40 годинах навчання пропрацювавши мої найпоширеніші помилки і проїхавши складні ділянки, я мав чергову спробу внутрішнього іспиту по маршруту, вибраному навмання, хоча він був такий же, що я його вже вибрав напередодні, ги. Іспит прийняли з однією помилкою — забув увімкнути покажчик повороту під час виконання та після зупинки. Ніби опанував повільну неквапливу й ретельну їзду без метушні — для іспиту вельми потрібна, та й у житті згодиться. Інструктор дав нагадайку про мої найпоширеніші помилки: упевнено вмикати першу передачу до себе /а не третю/, не забувати за покажчики поворотів і дзеркала, уважно дивитися щодо всіх заборон зупинки. Я ще додам від себе: підголовник, панель приладів, перешкода праворуч і пріоритети руху в деяких місцях — де виїзди зі прилеглої території, а також пильнування за спецтранспортом зі маячками і регулювальник. Ну, і знижувати швидкість перед пішохідними переходами, пильнуючи пішоходів. Ще інструктор заповідав газувати на гундаї, ги, а кохана дружина — на всіх автівках, щоби точно не заглохнути. Загалом ніби я підготувався непогано — уважність обов'язкова й неквапливість, щоби без метушні. Проїхав 26.3 км, разом 671.1 км. Крім автошкільних 40 годин, на автівці коханої дружини наїздив іще до 8 годин.

Олег Михайленко  показав себе уважним та обережним, який дає простір учневі для здійснення помилок, не поспішаючи втручатись, та безперервно пильнуючи дорожню обстановку. Ретельно показує особливості руху в цій місцевості, терпляче пояснюючи дрібниці керування автівкою в цих умовах. Досконало знає маршрути ТСЦ МВС 8049 і має чималий досвід уникнення помилок під час іспиту, зокрема й у цьому ТСЦ. Говорить московською та опановує українську мову.

Довелося звозити дійте до сімейної лікарки. Дорогою був уважним і поміркованим, однак раз рушив на другій передачі, раз не перевірив панель приладів і стоянкове гальмо на ній, і при зупинці вже у подвір'ї мало не заглох, бо занадто пригальмував при дрібному маневруванні без зчеплення. Проїхав 4.7 км за 18 хвилин, разом 659.5 км.

Першу спробу 29 серпня зробити вдалою не подужав. На жаль, не був досить уважним до пішоходів біля переходів і кілька разів не переконався у безпеці маневрів.

Екзаменатор Іпатко органи керування пояснив без нарікань, не заперечував проти спроб посовати органи керування, команди по маршруту №6 давав без нарікань.

Я ще під час знайомства з автівкою Гундай до початку руху випадково пустив зчеплення коли перевіряв вмикання передачі — двигун зупинився. Потім вирішив спробувати рушити заднім ходом без газу й зупинив роботу двигуна, тому далі їхав виключно з газом і без зупинок.

Ще на майданчику при лівому повороті до виїзду екзаменатор записав помилку, що не я подивився праворуч. При виїзді ліворуч на Усенка нарікав, що нас пропускали блиманням фар, та я відмовився. і він лише побурчав. Одразу попросив знайти місце для зупинки, але все було зайняте або заборонене. Я запитав, чи виконати зупинки після лівого повороту на Пластову — дозволив, проте я не продублював правий покажчик, а перед початком руху не перевірив ліве дзеркало, подивившись лише у заднього виду. Потім я зарано зайняв крайнє ліве положення для повороту на Сосюри, чим ускладнив рух зустрічній вантажівці, що виїхала об'їхати перешкоди на свої смузі, і я, трохи відхилившись праворуч, не подивився у праве дзеркало. На Сосюри знову попросили зупинитись, однак місць не було, тому попросили знайти місце для розвороту. Оскільки в’їзд на прилеглу ліворуч був заставлений автівками, повідомив, що поїду до перехрестя. Весь цей час не виїжджав за своєї смуги, тому займаючи крайнє праве положення після перешкод, увімкнув правий покажчик, однак екзаменатору це не сподобалось, нарікав. Після розвороту і наближення до лівого повороту на Пластову, на думку екзаменатора, я зарано ввімкнув лівий покажчик, бо попереду ще був виїзд зі прилеглої території — записав помилку. Перед лівим поворотом на Празьку я не звернув уваги, що перед пішохідним переходом зупинилась автівка у правій смузі й не зупинився сам, і пішохід став на перехід коли я був уже на ньому — цю помилку вважаю суттєвішою. На Празькій я намагався займати праву смугу, тому постійно виляв, і після заправки екзаменатор попросив знайти місце для зупинки: оскільки після переходу виявились виїзди з прилеглих територій, я перепитав, чи виконати зупинки пізніше, на що отримав згоду й зупинився за світлофором без помилок. Рушили по Празькій зі поворотом на Алматинську і розворотом на найближчому перехресті — виконав прийнятно. Після повернення на Празьку знову намагався займати праву смугу, постійно перестроюючись. Повернули на Азербайджанську і на перехресті з круговим рухом виїхали на другий з'їзд. Одразу за ним стара пані стояла біля знаку переходу, та я не звернув на неї уваги, й отримав останню помилку з численних за словами екзаменатора, за непропуск пішохода, тому що що же їй, бідненькій, робити.

У кінці іспиту екзаменатор ствердив, що помилок було більше 3, в екзаменаційному листі зазначив до 6 штук у двох чи трьох рядках — не жаль не почитав уважно, думаю це були дзеркала, покажчик і пішоходи. На моє запитання пояснити мої помилки, почав усе згадувати й наговорив багато, частину чого я заперечив: ніби-то при постійних перестроюваннях на Празькій один раз я не подивився у праве дзеркало /хоча маю звичку під час маневру дивитися саме у дзеркало з боку виконання маневру/, ніби-то на Сосюри зачепив розмітку без покажчика, хоча я переконаний, що їхав чітко у межах. Він сам порадив узяти й передивитись відево, заяву про що я і подав у підсумку. Гомоніли про “як пішоходу перейти дорогу” ще хвилини 3 і ще стільки ж про “показати навички водіння, тому неприпустимість зупинки роботи двигуна на іспиті”. Він порадив їхати на Празькій у лівій смузі й швидше — без зайвих перестроювань.

Визнаю за собою 5 помилок:

1) на майданчику не подивився праворуч при лівому повороті;

2) на Пластовій при зупинці не продублював правий покажчик;

3) на Пластовій перед початком руху не подивився у праве дзеркало;

4) не пропустив пішохода на Пластовій перед лівим поворотом на Празьку;

5) не пропустив стару пані після перехрестя з круговим рухом на Хоткевича;

6)* лівим покажчиком повороту ввів у оману автівки на виїзді з прилеглої території перед лівим поворотом зі Сосюри.

Проїхав 5.8 км.

Час від часу сідаю за кермо автівки коханої дружини. Зокрема привіз її з Рошену на Севастопольському майдані, проїхавши 3.1 км. Варто ще уважніше слідкувати за дзеркалами. Також по воду до бювету й до новусу, проїхавши 4.5 км, разом 7.6 км. Пам'ятати про дзеркала й іще більше уваги пішоходам. І до ультрамаркету й папірусу, проїхавши 7.2 км, разом 14.8 км. Усе ще недостатньо уважний до дзеркал, пішоходів помалу бачу. Згодом привіз усіх від сімейного лікарки через новус, проїхавши 4 км, разом 18.8 км. Іще ретельніше дивитись у дзеркала! З'їздив по воду й віз кохану дружину до лавини на Берковці, проїхавши на четвертій передачі 16.2 км, разом 35 км. Усе ще замало уваги дзеркалам. Заправив автівку, проїхавши 2 км, разом 37 км. Дзеркала! Знову з'їздив по воду і потренувався протягом години, проїхавши 13.1 км, разом 49.1 км. Потренувався зі коханою дружиною, проїхавши хитро до крамниці й назад теж не навпростець на 12.5 км, разом 61.6 км. Ще трішки дзеркала і більше уваги до пішоходів. То ж додатково наїздив понад 4 години.

Другу спробу 19 вересня подужав зробити вдалою.

Екзаменатор Дмитрук не задав жодного складного завдання. Талон був на 13:19, випадково прийшовши за пів години і був викликаний за 20 хвилин до часу. Після оплати на автодром потрапив на початку 15 години. Здається, там складали іспити інструктори, то назбиралось понад 30 людей. Однак на початку 16 години почали приймати іспити у кандидатів у водії й справа швидко рушила зі звичною швидкістю — "валили" людину за 10-20 хвилин, ги. Або ні. Проте швидко. Двоє кандидатів лише виїхали з автодрому на прилеглу територію і закінчили іспит. Деякі повернулись, більшість ні, та це, як виявилось згодом, нічого не значить. Екзаменатор викликав о 16:16. Налаштувавши все гаразд, добре рушив з невеличким газом, виїхав з автодрому, отримавши команду руху праворуч на вулиці Усенка, упевнено ввімкнув лівий покажчик повороту, ги. Екзаменатор прямо перед поворотом нагадав про напрямок руху, тому я швидко виправився. Повертаючи з Усенка праворуч на вулицю Хоткевича, і через другий з'їзд перехрестя з круговим рухом на вулицю Азербайджанську, через другий з'їзд на чергову перехресті з круговим рухом, далі праворуч на Профспілкову, і на правому повороті на Алматинську я заглох удруге, щвиденько завівся й отримав команду виконати зупинку. Зупинку виконав заднім рухом чудово, й одразу рушили далі вже за якимось колегою, швидкість якого не перевищувала 20 км/год. Так доїхали до правого повороту на Празьку, на якій я вчасно не помітив пішоходів ліворуч у тіні, тому загальмував дещо зарізко, проте добре. На світлофорі при початку руху заглох удруге, проте знову швиденько завівся. Далі продовжив плентатися за колегою, оскільки обставини не сприяли обгону. І, здається, цей колега трохи перевищив швидкість під знаком обмеження "20". Далі повернули праворуч на Пластову, отримав команду рухатися прямо в напрямку головної дороги, і після перехрестя з вулицею Сосюри отримав команду зупинитися. Після зупинки  екзаменатор сказав "вважатимемо іспит завершеним. з результатом "складено". за посвідченням приходьте завтра. поставте ПІБ і підпис на екзаменаційному листі"©. Проїхав 4.2 км ніби зміненого маршруту №7.

Витрати на практичні заняття склали 32000 грн, на теоретичний іспит 300 із комісією, на практичний іспит /дві спроби/ 960 грн із комісією, і на пальне для власної автівки близько тисячі гривень — разом близько 35000 грн. Мапа всіх моїх поїздок нижче. Так і не з'єднав береги до складання іспиту, ги.

Усі талони на практичний іспит брав шляхом безперервного перегляду майданчика ГСЦ уранці з 7 до 10, однак перший талон узяв дещо випадково перевіряючи майданчик о 9:22, другий теж дещо випадково о 8:26, а третій, запасний, уже більш менше системно о 8:22, зате всі на четвер, ги.

Зі миті складання теоретичного іспиту минуло 4 місяці, а з початку вивчення Правил дорожнього руху не більше пів року.