четвер, 12 червня 2014 р.

поточне

Марго повторює просто всі слова, що чує; уже й речення починає складати: "пака. пи" — себто "Надобраніч, Марку. Спи.", ги.
А так геть усе намагається повторити — виходять, правда, окремі звуки, але вона завзята.


Ще цікаво про вередування Марка: було кілька випадків, які наочно показали, що він вдома вередує у 99% випадків: оці всі засмічення з плачем через невдалу риску в малюнку або зруйнований кубик фортеці — це все ні про що.
Бо раз: дістали неслухняністю дружину й вона пішла валятися на ліжку, а я в той часс уже в ремонтному брудному одязі був, і як раз Марго перечепилася об розкидані іграшки й трохи приклалася головою об підлогу. Звісно, Марго розревілася, бо вона ще мала, й біль її ще виводить з рівноваги легко, але дружина не зважає, я теж, бо не бачу сенсу морочитися заради того, щоби дочка заспокоїлася на одну хвилину раніше — най краще сама розвивається, натомість Марку й робити нема чого, й сестричку він стереже давно /на вулиці слідкує, щоби не втекла й не загубилася/, й цікаво теж, то він підійшов, давай облнімати, цьомати, питати, де болить, а Марго на вухо тицяє, то він і вухо їй поцьомав, і вона та за 10 секунд, похнюпавши, заспокоїлася.
Другий раз: малює Марк крейдою по асфальту, Марго теж, і норовить поряд із ним, чим псує йому його малюнки, і він зробивши кілька рухів з вереском "а, не вийшло!" тікає на порожнє місце. І тут приїздять сусіди на автівці й стають розвантажуватися на його малюнок /ну, бо перед парадним, ну, а чьо?/. Реякція Марка? Руки в боки й давай обурюватися, що оце приїхало, стало, а там же малюнок, і що його тепер робити, га? Жінка аж вибачилася, ґґґ.
Тому мене час від часу долають сумніви, чи Марк у школі виявить дива дисципліни, але я так підозрюю, що не все погано в цьому напрямку.
Правда, ніяк до нього не дійде думка "тобі ніхто нічого не винен": якщо відмовилися гратися з тобою, то й не набридай. Як раз днями перетнувся на майданчику з трьома дівчатками /дві так ніби на рік-два доросліші, а одна ніби його ровесниця. Правда, всі після чи-то садочку, чи-то розважалок — навчені. Ну, він їм давай про паротяги улюблені засувати, а як не слухають, то майданчик у приватну власність прихватизовувати, ги. Ну, я йому одразу натякнув, що його поведінка нечемна й матиме відповідні наслідки з боку діўчат, але хіба він слухав? Коротше, лаялися вони помалу з пів години: він за ними бігав і набридав, а вони його відганяли й лаяли, тоді він їм обурювався навзаєм. Я тим часом з Марго грався довкола. Зрештою, час було йти додому, як раз і старша дівчина втрутилася у сварку Марка з ровесницею й мовила "ось я висока, а ти малий" — тут і казочці кінець. Переконала Марка, коротко, навівши незаперечний аргумент, ги. Марк потім іще пів години бурмосився, ну, але нехай звикає.

У ремонті пораюся з гіпсокартоном — багато дрібничок через це: треба врахувати змійовики у ванні й убиральні, двері шафки господарської /а жалюзійних ніде не знайдемо/, вентиляцію ванни, що проходитиме крізь убиральню, світильнки тощо.
Просікач — це чудово!
Бо коли я почав прикручувати гіпсокартон до профілю, то нічого у мене не вийшло — довелося спершу свердлити отвори, а тоді лише вкручувати саморізи. Зате при з’єднання самого профілю все легко з просікачем, ги.

Нарешті хоч якось затулили отвір між ванною і вбиральнею: