річний звіт 2022

З початку року ніц особливого не трапилося. Наступу кацапні не боявся ні до його початку, ні після. Ну, я-то в столиці, тому мені не боятися майже так само просто, як Закарпаттю. А от тимчасово окупованим було геть важко, безперечно. Батьки, правда, як у каві́д, вирішили чкурнути на село за Фастів, ну, таке. Про наступ повідомили з роботи жесь о 6, то о 7 з дружиною вже завітали до АТБ по запаси, черг іще не було. На районі швиденько зорганізувались як ТрО так і цивільна самооборона, понатягували блоку-постів — все як годиться. За кілька днів, як оголосили тривалі комендантські години, АТБ скороти кількість відкритих крамниць, Novus скоротив час роботи й товарів там поменшало, проте їжі була, й згодом усе налагодилось. На роботі дали всім відпустку на два тижні, насправді вперше зібралися обмеженим складом за три тижні, решта опинились на дистанційці. Перевірили підвал будинку про всяк випадок, хоча там просто ґрунт, але. На початку наступу кляті кацапи поцілили у будинок на проспекті Лобановського, то від несподіванки дещо збентежились, надалі реягували спокійніше.

 

Вчергове пересів на веломашину — накрутив першого місяці трохи, бо їздив лише час від часу й по району — переважно по аптеках за деякими запасами, й трохи крамницями. У цілому все знайшов, на роботі почали обстежувати завдані кацапами руйнування.

Тварини ніяк особливо на звуки вибухів не реягували — Хасан узагалі навчений, котики теж не бентежились надмірно.

Наприкінці весни провели Хасану звичну фотосесію.

 

Цьогоріч він цілком опанував ліжко, ги, проте тримав форму.

 

Діти повномасштабну війну сприйняли без нарікань і вагань, дивилися щось у ноутбуці в коридорі й всіляко нудились до відновлення дистанційного навчання після звільнення Київщини, Чернігівщини, Сумщини й частково Харківщини.

Улітку з'їлися щітки електродвигуна пралки, й оскільки за ремонт запитали більше тищі гривень, сам купив щітки за 200 грн і замінив. Задоволений собою безмежно.

Улітку через заборону плавати річками діти відвідували ролердром й каталися веломашинами по школі. Також відвідали парад кацапаської техніки на Хрещатику.

 

І наробили консервації про всяк випадок, бо як як не вірив у каві́д, так не повірив і в те, що України зазнає браку їжі. Справдилось, як звичайно. Від браку розваг покатались зі дочкою міською електричкою, бо вона не спиняється навіть під час повітряних тривог.

Наприкінці літа у віці 84 роки помер батько через стан здоров'я й уласну відмову від лікування. Поховали там же на селі з пошаною у вузькому колі його друзів.

А через місяць восени померла теща, яка хоч і недбало ставилася до власного здоров'я, та все же лікарі могли спрацювати ліпше. Поховання належним чином значно допоміг організувати мій родич.

Восени через вимкнення електрики зробив кілька незалежних освітлювальних виробів, і дружина замовило на аліексперсі ліхтариків, акумуляторів накупили в Ашані, хоча знадобилося мало — якось наш район оминуло.

Марк помалу дорослішає, поводиться зваженіше й поміркованіше. Ще є багато куди прагнути, проте напрямок і швидкість ходу надихають. 7 клас на дистанційці закінчив краще за попередній, звично для останніх років. Окремі недоліки опрацьовуємо. Пішов до 8 класу довчати середню  школу середньої школу.

Марго хвацько відучилась у 3 класі й пішла до випускного з молодшої школи 4. Дистанційка нас вельми радувала весь рік, ги.

 

Русофобія дітей без упину зростала, що нас неймовірно тішило.

Хасан у свої 4 роки виявляв переважно спокій.

Тому дружина з другою спроби знайшла йому забаганку — псицю стаффордширського бультер'єра Zarr Amphorum New Rules aka Ізі, яку він до кінця року й учив, а вона його розважала, ги.

 

 

Джура почувався як завжди упевнено, й Сірша не поступалась. Йому довелося загрібати за черговим цуциком у хаті, й він упорався, ги.

 

Книга про "собачу школу" мала бути десь така...

Ось я в новій хаті! Тут все нове, незвичне й лячне, однак тут чимало людей, деякі з них невеликого зросту, й усі мене гладять, показують іграшки й дозволяють учіплятися в них зубами й виривати з людських пащ. Час від часу люди щось мені кричать і махають руками, іноді навіть чмокають вголос, що мене приваблює, і я біжу до них, а мені натомість дають ласощі й нахвалюють.

А одного разу я так на вигуки, що починалися на «Сі», прибіг, проте ласощів не отримав. Я спробував гавкнути й потицяти людину лапами, але вона відвернулася, й мені довелося оббігати. Після кількох таких спроб я притомився і всівся спантеличений. Тут мені ласощі й дали, і погладили також. А потім давали гризти іграшку, іноді забираючи, а я її щоразу наздоганяв і виривав із пащі людей.

Нарешті настав час обіду й людина поклала у миску їжу, і щойно поставила на підлогу, як я з усіх ніг кинувся до неї! Та раптом миска миттю піднялася у повітря й почала літати понад мене, та я не здавався підстрибуючи до неї і гукаючи спуститись. Зрештою, замарився і щойно зупинився, як літаюча тарілка знову всілась на підлогу подалі від мене. Тож я знову кинувся до неї, але сполохнута, вона злетіла й цього разу. Ще кілька разів я порився до неї, щойно вона торкалася підлоги, та успіху не мав і, зрештою, всівся, обмірковуючи. Миска з їжею також всілась на підлогу. А людина почала казати щось про їжу після чогось на «Сі», та я не розумів, і людина вже почала вказувати на миску, тож я наважився на чергову спробу, і цього разу тарілка не злетіла! І я смачненько попоїв.

Згодом людина пішла до дверей хати й лаяла звіти якогось «Сірка», й дуже хвалила мене, коли я прибіг з’ясувати, що за галас. Мені на шию вдягнули якийсь пасок, я хотів його вкусити, проте не зміг викрутитися, та й покинув, бо не дуже-то й хотілось. І тут відчинились двері на двір, і я рішуче попрямував у них! Та зненацька вони закрилися прямо переді мною, майже торкнувшись носу. Поки я дивувався, двері прочинилсь знову, тож і я рушив на них, та вони знову швидко зачинились. Я всівся обміркувати їхні дивні рухи, адже сперечатися з величезними дверима мені поки що важко. Тож коли вони знову відкрилися, я все ще сидів й замислено споглядав на людину. Та людина без вагань рушила у дверний прохід, і я, надихнувшись, посунув слідом.

p.s. Штибу, перша глава, ги.

річний звіт 2021

Почали черговий звітній рік зі плавання на човнику, потім і катамарані. Діти схвалили. Катамаран, правда, дивно кермується, тому кермують човники, ги.

  

  

Марк устиг перерости бабу, Марго поки доганяє.

Під час смертельної для всього людства панде́мії нам дуже сподобалось дистанційне навчання — тримались його весь можливий час, поки дозволяла школа, ги. Так навчальний рік і закінчили — заразом без ДПА, ги. Наприкінці Марк вирішив з'їздити на екскурсію до Переяслява зі класом.

Марго цілком вдало закінчила дистанційно перший клас і другий продовжила так само, як і третій згодом.

 

Узимку довго-довго будували снігову фортецю, що зрештою цілком уладася.

 

А влітку знову каталися на човнику.

Також знову заїхали на село до бадусів.

 

 

І на День Незалежності відвідали військовий парад. Безумовно найкращий із них. Зокрема і він теж уплинув на мою впевненість, що кацапам уломлять фігурних, якщо ті попруть. Так і сталося.

Сірша мальована Марком:

Восени Марк знову з'їздив зі класом на екскурсію — тепер у Софіївку.

Оскільки Марго полюбляє лазити, то поїхали у мотузковий парк на Виставкому центрі. Так він досить потужний трасами, зокрема й зі довгим і місцями сильно крутив спуском на якійсь підвісній штуці. Марго була в захваті.

А згодом принагідно зустрічі з друзями, відвідали ролердром, що також вельми припав до душі Марго.

 

На день народження Марк захтів збірну модельку — обрав танка, і сам його злів купи з невеличкими нашими порадами. Не дорожив хіба гусениці, але там марудно одноманітно, ги.

Джура як звичайно.

Сірша цілком опанувала ізоляцію, що ніколи не була їй чужа, ґґґ. Фотографувала Марго.

Хасан наприкінці літа 2020 у самий лохдаун ятрив на виставці "Золоті ворота - 2020". Не виграв, однак був оцінений на "відмінно", що було для нас важливим зважаючи на стоячі вуха, які хоч і не вітаються, проте не є недоліком у породі американський стаффордширський тер'єр.

Також цьогоріч уперше лазим глибкою водою — досі не було нагоди, однак не плавав — досі не було нагоди, ги. Водичку схвалив.

Навесні 2021 відвідали тестування собак за програмою "Собака в місті" за участю судді КСУ. Хасан не здав, проте він близько, ги.

Згодом мав традиційну хвотосесію:

 

А восени брав участь у святкових маскарадах.

Цьогоріч нарешті поставили рішучу крапку в ремонті, встановивши газову поверхню і витяжку.