четвер, 24 листопада 2016 р.

новини

Марка спрямували до школи.

Насилу доробив "літній зошит" в останній день /ґґґ/, ну, й, певно, прочитавши моє місце роботи, його запхати до найліпшої /з точки зору адміністрації, звісно/ вчительки. Ну, хоч вона і "методист", але дітей "карає" /наприклад, не пускає на перерву, а змушує вчитися, чи ставить у куток за біганину по сходах, а ще їй вдалося попросити вийти з клясу дівча, що заплакало, бо не подужало якесь завдання/, "кривляє" /якось Марк зізнався, бо зазвичай про школу каже лише "все добре", а потім починає ставити дурні питання штибу "а чому вчителька кривляла? а чому вона не дозволяє йти на перерву? а чому її не можна називати Вікторія, а лише Вікторія Володимирівна?", "і так же много другої хуйні за вами замічав я"©, наприклад, найперше вчила дітей вітатися і стоячи чекати вчителя. З останнього намагався Марка просвітити, що піднятися, коли вчителька вертається — то добре, бо вона як заходить знаходиться у положенні "стоячи", а ви "сидите", і в цілому встати незле, але чекати стоячи — дурна справа; не знаю, чи він уторопав. Ще їй подобається, аби діти виглядали гарненько: хлопці з краватками, а діўчата у панчохах, а на свята — у білих панчохах. Проте пані вимоглива, і тими "дручками" докопує дітей до найкращого здобутку паралелі /принаймні у попередні роки/. Судячи з віку вчителів, підозрюю, в інших класах не краще, на жаль. Також поки Марк лінується і мало вчиться, зокрема читати, ще й вередує і неуважний дещо, то натякали на переведення в інший кляс /там і учнів менше, до всього: 30 замість 38/, і казали, що там англійської 1 урок на тиждень, а не два.
Друга #зрада школи — це написання двох анонімок на вчительку за те, що на перших батьківських зборах клясу батькі почали вимагати "щоби було по старому", а саме була домашні вправи від неї /наголошували, що їх робити не обов’язково; у цілому зручно, бо коли син не розповідає, що вони робили, то хоч по домаші відслідковуємо де вони є нині/, а крім того, вона за грошики вчила дітей додатково за окремою програмною /цього року якась "планета міркувань"/. Додаткові заняття, звісно, необов’язкові /хоча я вирішив "подивитися", а вже згодом вирішити, чи продовжувати — потім Марк засвідчив, що йому подобаються/, коштують двічі на тиждень 50 грн. Анонім повідомив директорку спершу про вимагання 800 грн. на місяць /це, певно, з харчування "групи продовженого дня", що складає 12 грн. на день/, а крім того, залякав аўдіозаписом, що його збирається оприлюднити через журнагли́стів. Батьки вельми обурювалися з цього всього, що цей анонім їм таке заборонив, але діяльність учительки була незаконнною, на чому директорка мусила наголосити. Учителів у школі, між іншим, нестача.
Є й певні #перемога, правда. Таки помалу Марк учиться читати, хоч і вельми вередує, проте стверджує, що у школі вередує значно менше, ніж удома. Математика подобається в сенсі рахувань, але досить таки неуважний, і якось плутається з відніманням наразі, а вчити правила й визначення — то явно не його, тим більше читає погано, і це його нервує, ги. Пише теж ніби незле, на "трудовому навчанні" /блят, знайти би цю курва, що написала "труд" замість "праці"!/ порається пристойно. Назбирав "молодець" у щоденнику, але жодного разу за читання, ґґґ. Цькую його, без успіху звісно. Кохана дружина намагається хвалити, але швидко здається, ги. Та, встиг загубити капелюха, бо ми забули його навчити пхати його в кишеню чи в рукав, і він чіпляв на гачок, але може ще знайдеться, бо нині прихворів і до школи ще не ходив після того. Хворів, до речі, досить часто, але далі кашлю й нежиті діло не зайшло, навіть температури не було часто.
Що мене зацікавило, що на батьківських зборах називали списки дітей /з пів клясу назвали, на мій подив/, кому варто позайматися з логопедом, і зокрема логопед ствердила "якщо до 5 років дитина не навчилася вимовляти певні літери, то потім це виправити дуже важко" — я з коханою дружиною так і перезирнулися "а як у Марка це вийшло за півроку до 7 дня народження?". Але також Марка згадали в останню мить у списку для походу до псіхолоха, ну, бо він як засмучується, то починає вередувати, біситися і плякати, замість наполегливо працювати, ги. Але оскільки при прийомі до школи псіхолох його бачила, то тепер нехай без нас розгрібають, бо я теж лінивий, як і Марк, от. А ще Марк ябеда. бо особисто поспішає доповісти вчительці про те, хто з учнів яку шкоду зробив, ги. Думаю, потім минеться.
А це я його навчив і ще дуже давно, так:

Ну, й його вироби:

Марго вельми засмутилася, що з Марком до школи не пішла, заздрить йому; щодня чекає, коли вже йти зустрічати.

Але згодом прийнялася його наздоганяти: сама бере букварик /не шкільний, а простіший — бадусі подарували були/ і намагається в ньому читати: у неї без стороннього навчання виходить краще, ніж у Марка зі школою і нами, ґґґ. В іншому всіх обіймає, і намагається прибрати все, що бачить, наприклад, брудний посуд з робочого столу, зате в упор не помічає нарізані собою же дрібні папірці по всій підлозі... теж помалу хворіє нежіттю час від часу.

Корону собі Марго робила самостійно і без підказок, як-то кажуть "сам догадался? какой смышлёный, какой способный мальчик!"©. Кохана стверджує, ще плащ був, але не витримав довго через вади конструктивних рішень, ги.

Та, мультики просять вмикати англійською, і помалу її вчать — Марго не відстає ніразу, іноді й випереджає.
Джура не Сірша, тому неймовірно радіє теплим батареям! Спершу грів лапи, потім лягав, потім тулився дупою, зрештою тупить пикою біля батареї та коп’ютера, бо з останнього теж дме теплим. Сірша вже його ганяє, в цілому призвичаїлась.

Тимошка почуває себе найкраще в хаті! Завжди радий, усіх слухає, знає багато слів, хоч і важко розібрати — нявчати, здається, теж навчився незле.
Ремонт просувається з очікуваним відставанням від графіку, але цілком у межах пляну. Лінолуем закупили, потім і фарбу, а також уже їдуть плінтуси. Наразі ми все зашпаклювали, затерли, і кохана прибрала кімнату та пофарбувала двері.