пʼятниця, 31 березня 2023 р.

Книга про "собачу школу" мала бути десь така...

Ось я в новій хаті! Тут все нове, незвичне й лячне, однак тут чимало людей, деякі з них невеликого зросту, й усі мене гладять, показують іграшки й дозволяють учіплятися в них зубами й виривати з людських пащ. Час від часу люди щось мені кричать і махають руками, іноді навіть чмокають вголос, що мене приваблює, і я біжу до них, а мені натомість дають ласощі й нахвалюють.

А одного разу я так на вигуки, що починалися на «Сі», прибіг, проте ласощів не отримав. Я спробував гавкнути й потицяти людину лапами, але вона відвернулася, й мені довелося оббігати. Після кількох таких спроб я притомився і всівся спантеличений. Тут мені ласощі й дали, і погладили також. А потім давали гризти іграшку, іноді забираючи, а я її щоразу наздоганяв і виривав із пащі людей.

Нарешті настав час обіду й людина поклала у миску їжу, і щойно поставила на підлогу, як я з усіх ніг кинувся до неї! Та раптом миска миттю піднялася у повітря й почала літати понад мене, та я не здавався підстрибуючи до неї і гукаючи спуститись. Зрештою, замарився і щойно зупинився, як літаюча тарілка знову всілась на підлогу подалі від мене. Тож я знову кинувся до неї, але сполохнута, вона злетіла й цього разу. Ще кілька разів я порився до неї, щойно вона торкалася підлоги, та успіху не мав і, зрештою, всівся, обмірковуючи. Миска з їжею також всілась на підлогу. А людина почала казати щось про їжу після чогось на «Сі», та я не розумів, і людина вже почала вказувати на миску, тож я наважився на чергову спробу, і цього разу тарілка не злетіла! І я смачненько попоїв.

Згодом людина пішла до дверей хати й лаяла звіти якогось «Сірка», й дуже хвалила мене, коли я прибіг з’ясувати, що за галас. Мені на шию вдягнули якийсь пасок, я хотів його вкусити, проте не зміг викрутитися, та й покинув, бо не дуже-то й хотілось. І тут відчинились двері на двір, і я рішуче попрямував у них! Та зненацька вони закрилися прямо переді мною, майже торкнувшись носу. Поки я дивувався, двері прочинилсь знову, тож і я рушив на них, та вони знову швидко зачинились. Я всівся обміркувати їхні дивні рухи, адже сперечатися з величезними дверима мені поки що важко. Тож коли вони знову відкрилися, я все ще сидів й замислено споглядав на людину. Та людина без вагань рушила у дверний прохід, і я, надихнувшись, посунув слідом.

p.s. Штибу, перша глава, ги.

неділя, 19 березня 2023 р.

річний звіт 2021

Почали черговий звітній рік зі плавання на човнику, потім і катамарані. Діти схвалили. Катамаран, правда, дивно кермується, тому кермують човники, ги.

  
  
Марк устиг перерости бабу, Марго поки доганяє.
Під час смертельної для всього людства панде́мії нам дуже сподобалось дистанційне навчання — тримались його весь можливий час, поки дозволяла школа, ги. Так навчальний рік і закінчили — заразом без ДПА, ги. Наприкінці Марк вирішив з'їздити на екскурсію до Переяслява зі класом.
Марго цілком вдало закінчила дистанційно перший клас і другий продовжила так само, як і третій згодом.
 
Узимку довго-довго будували снігову фортецю, що зрештою цілком уладася.
 
А влітку знову каталися на човнику.
Також знову заїхали на село до бадусів.

 
 
І на День Незалежності відвідали військовий парад. Безумовно найкращий із них. Зокрема і він теж уплинув на мою впевненість, що кацапам уломлять фігурних, якщо ті попруть. Так і сталося.
Сірша мальована Марком:
Восени Марк знову з'їздив зі класом на екскурсію — тепер у Софіївку.
Оскільки Марго полюбляє лазити, то поїхали у мотузковий парк на Виставкому центрі. Так він досить потужний трасами, зокрема й зі довгим і місцями сильно крутив спуском на якійсь підвісній штуці. Марго була в захваті.
А згодом принагідно зустрічі з друзями, відвідали ролердром, що також вельми припав до душі Марго.
 
На день народження Марк захтів збірну модельку — обрав танка, і сам його злів купи з невеличкими нашими порадами. Не дорожив хіба гусениці, але там марудно одноманітно, ги.
Джура як звичайно.
Сірша цілком опанувала ізоляцію, що ніколи не була їй чужа, ґґґ. Фотографувала Марго.
Хасан наприкінці літа 2020 у самий лохдаун ятрив на виставці "Золоті ворота - 2020". Не виграв, однак був оцінений на "відмінно", що було для нас важливим зважаючи на стоячі вуха, які хоч і не вітаються, проте не є недоліком у породі американський стаффордширський тер'єр.
Також цьогоріч уперше лазим глибкою водою — досі не було нагоди, однак не плавав — досі не було нагоди, ги. Водичку схвалив.
Навесні 2021 відвідали тестування собак за програмою "Собака в місті" за участю судді КСУ. Хасан не здав, проте він близько, ги.
Згодом мав традиційну хвотосесію:
 
А восени брав участь у святкових маскарадах.
Цьогоріч нарешті поставили рішучу крапку в ремонті, встановивши газову поверхню і витяжку.