Спершу нас намагались затопити сусіді збоку: у них, як пізніше з’ясувалося, тріснув металопластиковий водогін на кухні, й вода била у нашу стіну — цегла не стала їй на перешкоді, тому ми отримали невеличку пляму. Потім пляма зникла, й ми думали, що то хтось згори допустив калюжу, але з часом пляма знову з’явилася! Обійшли сусідів і виявили, що то збоку. Сусіди принагідно розказали, що вони 2 місяці шукають сантехніка, самі воду перекривають, бо в них уже під підлогою грибок почавсі... Саме в цей час сантехніки поралися з тепломережами у підвалі, й спостерігали водоспад на стіні:
За кілька днів таки прийшов знайдений ними майстер, в усьому розібравсі й полагодив. Минулося.
А ось такі купи ми лишили після себе у підвалі, бо ліньки було виносити сміття з хати, ги.
Крім різноманітних тварин, тепер у хаті ще й комахи — щось кохану дружина з любим синочком пробила на мурах, то вони самотужки зробили їм формікарій, а мурахи приїхали Новою поштою.
Після цього нас почали топити вже згори у житловій кімнаті... Запідозрили течію в тепломережах, але добу витратили на визначення поверху. Спершу думали, що над нами, й почали хутко гукати сантехніка, а він один і зайнятий дуже, і поки йшов кілька днів, ми з’ясували, що таки вище поверхом, і що то не наш клопіт, і ті сусіди теж долучилися до вирішення проблеми, і зрештою спільними зусиллями за тиждень ми її подолали, угу. Спершу було так:
А потім стало так:
Ну, й у ванній треба переробити ізоляція довкола власне ванної, а також вигадати щось зі стелею, щоби фарба не відпадала, бо їй там, очевидь, дуже спекотно...
У Марго восени вельми загострилася алергія, то ми пройшлися все же лікарями, але нічого путнього не з’ясували, хоча все же почали мастити її гормональними кремами. Це допомагає, але не лікує. Ну, хоч так поки що, далі дивитимемось. Продовжує помалу читати, малювати тощо. Сходили на Сталеву грань подивитись ножі — схвалює. Робила масаж серця на тренажері з допомогою інструктора.
Марк навчання сприймає спокійно, але ледачо. Огризається, що до нього чіпляються, що він нероба та байда, але за вечерю здатен зробити якусь роботу, ги. Заразом у школі викладають часом цілковиту дурню, крім того, важко зрозуміти, чи їм щось пояснювали чи ні, бо Марк часто каже "не пам’ятаю". Доводиться пояснювати, але бісить незрозумілість причини незнання — чи вчителька тупить, чи Марк...
Діти помалу назбирали грошей, і ми підштовхнули їх до купівлі ноутбуку вживаного: знайшовся непоганий — без акумулятора, але на вигляд пристойний, ще й стара пам’ять від мого стала в нагоді, тепер граються. Більш-менш режиму "на день година мультиків+година ігор" дотримуються, але не без виключень.
На день народження Марка придумали оновити йому веломашину, але попри мої застереження купили завелику... вирішили не міняти — буде мені, а Марку купили ще одну... ну, як завжди, ги. Обидві Ardis, у цілому непогані, проте певні косяки є: то гальма висмикнуклись, то каретка передня не перемикається до кінця, то я кермо розхитав — дрібниці, затягнемо. Прикупили до них замки.
Марк все же нову веломашину опанував, хоч і важко рушати, але це у нього від матері, ги: вона теж кепсько їздить, а на мої поради вони не зважають... Так само і Марго добре всілась на меншу веломашину, що раніше Маркова була, і так само їй важко рушати, а також спинятися. Може в цьому році всі троє подолають це вскладнення.
Ще купив собі лопату, щоби взимку нормально бавитись — перевірив добре, хоч і мало:
