Зазвичай мої діти виглядають або так:
Або ось так:
Марго натхненно займається спортом — лазить, де бачить:
Зокрема на брусах вона піднімає ноги й закидає на них штибу цього:
Дається важко, звісно, ну, але робить.
Також малює, щось помалу підспівує, принаймні словами, на відміну від Марка, ґґґ. Намагається писати, але аж ніяк не літерами — це Марка винахід: писати так, щоби потім і самому не прочитати, ги. Учитися наразі відмовляються обоє, більше бісяться бігаючи, стрибаючи й галасуючи. Хоча Марк учора сам мився, а Марго в цей час прибирала шваброю власноруч наляпану калюжу. Серед пісень полюбляють українські з повстанським ухилом, але гімн досі головує. Та, фарбування Марка фарбами вельми покращилося, і думаю навчити його пристойно клеїти, бо він більше розляпує. А Марго наразі натхненно чавить пензликом стіл, заливаючи аркуш водою замість фарби, ги.
Ремонт наш добігає кінця — лишилося прикрутити плінтуси й перетягти меблі.
За цей час дофарбували, поклали лінолеум, доробили дрібнички, улаштували вхідні двері тощо.
При фарбуванні мали такі недоліки, що їх пізніше всунули:
Двері:
Лиштва рук коханої дружини:
Ще розвішали дрібнички по санвузлах:
Нині вбиральня виглядає так:
Бракує лише дзеркал.
Кухню теж закінчили:
Усі залишки будматеріялів та реманету вдалося скласти на місце майбутньої шафи /хоча є підозри, що шафи там не вийде з геометричних причин/:
А кімната стала виглядати так:
Шов на лінолеумі:
Також почепили жалюзі:
Сьогодні слюсар має подивитися просочування газу, а кохана дружина зафарбувати деякі дрібчнички.